Наука, що є наріжним каменем прогресу в охороні здоров’я, технологічному розвитку та економічному зростанні, критично залежить від доброчесності та надійності. Однак сучасна видавнича система зіткнулася з кризою, яка може стати «найбільшою науковою кризою всіх часів».
Сучасні загрози науковій доброчесності
На вчених тисне «репутаційна економіка» та культура «публікуй або загинь» (publish or perish), де кількісні показники (такі як кількість публікацій, імпакт-фактори журналів чи h-індекси) часто цінуються більше, ніж якість досліджень. Це створює стимули, які призводять до:
1. «Фабрик статей» (paper mills): Це корумпована індустрія, що продає співавторство вченим і підкуповує редакторів. Вони масово забруднюють наукову літературу фальшивими статтями, які використовують згенеровані ШІ дані, тексти та сфабриковані зображення.
2. Масштаб шахрайства: Кількість низькоякісних або шахрайських публікацій зростає до сотень тисяч на рік.
3. Наслідки: Це призводить до виснаження редакторів і рецензентів, невідтворюваних експериментів, дезінформації, яка пізніше важко спростовується, та зростання витрат, що поглинають фінансування, призначене для досліджень. Зрештою, це підриває довіру громадськості до наукових досліджень.
Чотири стовпи Стокгольмської декларації
У відповідь на цю ситуацію, на конференції, організованій Королівською Шведською академією наук у Стокгольмі (червень 2025 року), було розроблено глобальний план дій — Стокгольмську декларацію. Співавтори — Бернхард Сабель (Університет Магдебурга) та Ден Лархаммар (Уппсальський університет).
Декларація закликає до об'єднання зусиль університетів, академій, наукових організацій та фінансистів з метою повернення контролю над видавничою діяльністю академічній спільноті та підвищення якості публікацій.
Ключові рекомендації Декларації полягають у наступних діях:
1. Академічна спільнота повертає контроль над видавничою діяльністю
• Дія: Необхідно перейти від комерційних до стійких некомерційних видавничих моделей (наприклад, "діамантовий відкритий доступ"), де наукова спільнота володіє назвами журналів, а автори зберігають авторські права.
• Відповідальні: Редактори, бібліотеки, наукові академії та фінансуючі організації. Рекомендується перенаправляти фінансування публікацій від комерційних видавців із необґрунтованими зборами до некомерційних видавців, керованих дослідниками.
2. Системи стимулювання, що цінують якість, а не кількість
• Дія: Припинити заохочення до масового виробництва низькоякісних статей та використання кількісних метрик (імпакт-фактор, індекс цитувань) у рішеннях щодо найму, отримання посади чи фінансування. Необхідно зосередитися на оцінці якості досліджень на основі їхніх власних заслуг.
• Відповідальні: Члени комітетів з питань найму, підвищення та грантів.
3. Незалежне виявлення та запобігання шахрайству
• Дія: Розробити та використовувати системи автоматизованого виявлення шахрайства для ідентифікації фальшивих публікацій, «фабрик статей» та журналів, що їх публікують.
• Відповідальні: Організації, що займаються моніторингом шахрайства (sleuths), які є незалежними та не фінансуються комерційними видавцями. Також важливе підвищення обізнаності та освітні програми щодо доброчесності.
4. Законодавство та політика для захисту якості та доброчесності науки
• Дія: Розробити та впровадити законодавчі акти та регуляції, які дозволять виявляти та карати індивідуальне та галузеве шахрайство, таке як фальшиві публікації від «фабрик статей». Потрібно розробити юридичні визначення «шахрайського видавництва».
• Відповідальні: Національні та міжнародні законодавчі органи, уряди та фінансуючі організації.
Заклик до дії
Декларація є закликом до дії для всіх зацікавлених сторін у науково-технічних організаціях по всьому світу, щоб об’єднатися у реформуванні поточної культури наукового видавництва. Успішне впровадження цих дій дозволить повернути контроль над видавничою діяльністю академічній спільноті, зменшити кількість низькоякісних публікацій та підвищити надійність науки.
Ми закликаємо наукові товариства, фінансуючі установи та політиків діяти для збереження нашої глобальної бази знань та цілісності самої науки.
Організації, які підтримують цю місію, можуть приєднатися до глобальної коаліції, підписавши Стокгольмську декларацію.
Ми оголошуємо про критичну загрозу доброчесності науки та приєднуємося до міжнародної ініціативи, спрямованої на відновлення довіри до наукових публікацій.
Наука, що є наріжним каменем прогресу в охороні здоров’я, технологічному розвитку та економічному зростанні, критично залежить від доброчесності та надійності. Однак сучасна видавнича система зіткнулася з кризою, яка може стати «найбільшою науковою кризою всіх часів».
Сучасні загрози науковій доброчесності
На вчених тисне «репутаційна економіка» та культура «публікуй або загинь» (publish or perish), де кількісні показники (такі як кількість публікацій, імпакт-фактори журналів чи h-індекси) часто цінуються більше, ніж якість досліджень. Це створює стимули, які призводять до:
1. «Фабрик статей» (paper mills): Це корумпована індустрія, що продає співавторство вченим і підкуповує редакторів. Вони масово забруднюють наукову літературу фальшивими статтями, які використовують згенеровані ШІ дані, тексти та сфабриковані зображення.
2. Масштаб шахрайства: Кількість низькоякісних або шахрайських публікацій зростає до сотень тисяч на рік.
3. Наслідки: Це призводить до виснаження редакторів і рецензентів, невідтворюваних експериментів, дезінформації, яка пізніше важко спростовується, та зростання витрат, що поглинають фінансування, призначене для досліджень. Зрештою, це підриває довіру громадськості до наукових досліджень.
Чотири стовпи Стокгольмської декларації
У відповідь на цю ситуацію, на конференції, організованій Королівською Шведською академією наук у Стокгольмі (червень 2025 року), було розроблено глобальний план дій — Стокгольмську декларацію. Співавтори — Бернхард Сабель (Університет Магдебурга) та Ден Лархаммар (Уппсальський університет).
Декларація закликає до об'єднання зусиль університетів, академій, наукових організацій та фінансистів з метою повернення контролю над видавничою діяльністю академічній спільноті та підвищення якості публікацій.
Ключові рекомендації Декларації полягають у наступних діях:
1. Академічна спільнота повертає контроль над видавничою діяльністю
• Дія: Необхідно перейти від комерційних до стійких некомерційних видавничих моделей (наприклад, "діамантовий відкритий доступ"), де наукова спільнота володіє назвами журналів, а автори зберігають авторські права.
• Відповідальні: Редактори, бібліотеки, наукові академії та фінансуючі організації. Рекомендується перенаправляти фінансування публікацій від комерційних видавців із необґрунтованими зборами до некомерційних видавців, керованих дослідниками.
2. Системи стимулювання, що цінують якість, а не кількість
• Дія: Припинити заохочення до масового виробництва низькоякісних статей та використання кількісних метрик (імпакт-фактор, індекс цитувань) у рішеннях щодо найму, отримання посади чи фінансування. Необхідно зосередитися на оцінці якості досліджень на основі їхніх власних заслуг.
• Відповідальні: Члени комітетів з питань найму, підвищення та грантів.
3. Незалежне виявлення та запобігання шахрайству
• Дія: Розробити та використовувати системи автоматизованого виявлення шахрайства для ідентифікації фальшивих публікацій, «фабрик статей» та журналів, що їх публікують.
• Відповідальні: Організації, що займаються моніторингом шахрайства (sleuths), які є незалежними та не фінансуються комерційними видавцями. Також важливе підвищення обізнаності та освітні програми щодо доброчесності.
4. Законодавство та політика для захисту якості та доброчесності науки
• Дія: Розробити та впровадити законодавчі акти та регуляції, які дозволять виявляти та карати індивідуальне та галузеве шахрайство, таке як фальшиві публікації від «фабрик статей». Потрібно розробити юридичні визначення «шахрайського видавництва».
• Відповідальні: Національні та міжнародні законодавчі органи, уряди та фінансуючі організації.
Заклик до дії
Декларація є закликом до дії для всіх зацікавлених сторін у науково-технічних організаціях по всьому світу, щоб об’єднатися у реформуванні поточної культури наукового видавництва. Успішне впровадження цих дій дозволить повернути контроль над видавничою діяльністю академічній спільноті, зменшити кількість низькоякісних публікацій та підвищити надійність науки.
Ми закликаємо наукові товариства, фінансуючі установи та політиків діяти для збереження нашої глобальної бази знань та цілісності самої науки.
Організації, які підтримують цю місію, можуть приєднатися до глобальної коаліції, підписавши Стокгольмську декларацію.
Ми оголошуємо про критичну загрозу доброчесності науки та приєднуємося до міжнародної ініціативи, спрямованої на відновлення довіри до наукових публікацій.
Наука, що є наріжним каменем прогресу в охороні здоров’я, технологічному розвитку та економічному зростанні, критично залежить від доброчесності та надійності. Однак сучасна видавнича система зіткнулася з кризою, яка може стати «найбільшою науковою кризою всіх часів».
Сучасні загрози науковій доброчесності
На вчених тисне «репутаційна економіка» та культура «публікуй або загинь» (publish or perish), де кількісні показники (такі як кількість публікацій, імпакт-фактори журналів чи h-індекси) часто цінуються більше, ніж якість досліджень. Це створює стимули, які призводять до:
1. «Фабрик статей» (paper mills): Це корумпована індустрія, що продає співавторство вченим і підкуповує редакторів. Вони масово забруднюють наукову літературу фальшивими статтями, які використовують згенеровані ШІ дані, тексти та сфабриковані зображення.
2. Масштаб шахрайства: Кількість низькоякісних або шахрайських публікацій зростає до сотень тисяч на рік.
3. Наслідки: Це призводить до виснаження редакторів і рецензентів, невідтворюваних експериментів, дезінформації, яка пізніше важко спростовується, та зростання витрат, що поглинають фінансування, призначене для досліджень. Зрештою, це підриває довіру громадськості до наукових досліджень.
Чотири стовпи Стокгольмської декларації
У відповідь на цю ситуацію, на конференції, організованій Королівською Шведською академією наук у Стокгольмі (червень 2025 року), було розроблено глобальний план дій — Стокгольмську декларацію. Співавтори — Бернхард Сабель (Університет Магдебурга) та Ден Лархаммар (Уппсальський університет).
Декларація закликає до об'єднання зусиль університетів, академій, наукових організацій та фінансистів з метою повернення контролю над видавничою діяльністю академічній спільноті та підвищення якості публікацій.
Ключові рекомендації Декларації полягають у наступних діях:
1. Академічна спільнота повертає контроль над видавничою діяльністю
• Дія: Необхідно перейти від комерційних до стійких некомерційних видавничих моделей (наприклад, "діамантовий відкритий доступ"), де наукова спільнота володіє назвами журналів, а автори зберігають авторські права.
• Відповідальні: Редактори, бібліотеки, наукові академії та фінансуючі організації. Рекомендується перенаправляти фінансування публікацій від комерційних видавців із необґрунтованими зборами до некомерційних видавців, керованих дослідниками.
2. Системи стимулювання, що цінують якість, а не кількість
• Дія: Припинити заохочення до масового виробництва низькоякісних статей та використання кількісних метрик (імпакт-фактор, індекс цитувань) у рішеннях щодо найму, отримання посади чи фінансування. Необхідно зосередитися на оцінці якості досліджень на основі їхніх власних заслуг.
• Відповідальні: Члени комітетів з питань найму, підвищення та грантів.
3. Незалежне виявлення та запобігання шахрайству
• Дія: Розробити та використовувати системи автоматизованого виявлення шахрайства для ідентифікації фальшивих публікацій, «фабрик статей» та журналів, що їх публікують.
• Відповідальні: Організації, що займаються моніторингом шахрайства (sleuths), які є незалежними та не фінансуються комерційними видавцями. Також важливе підвищення обізнаності та освітні програми щодо доброчесності.
4. Законодавство та політика для захисту якості та доброчесності науки
• Дія: Розробити та впровадити законодавчі акти та регуляції, які дозволять виявляти та карати індивідуальне та галузеве шахрайство, таке як фальшиві публікації від «фабрик статей». Потрібно розробити юридичні визначення «шахрайського видавництва».
• Відповідальні: Національні та міжнародні законодавчі органи, уряди та фінансуючі організації.
Заклик до дії
Декларація є закликом до дії для всіх зацікавлених сторін у науково-технічних організаціях по всьому світу, щоб об’єднатися у реформуванні поточної культури наукового видавництва. Успішне впровадження цих дій дозволить повернути контроль над видавничою діяльністю академічній спільноті, зменшити кількість низькоякісних публікацій та підвищити надійність науки.
Ми закликаємо наукові товариства, фінансуючі установи та політиків діяти для збереження нашої глобальної бази знань та цілісності самої науки.
Організації, які підтримують цю місію, можуть приєднатися до глобальної коаліції, підписавши Стокгольмську декларацію.
Чи підтримуєте ви намір Української асоціації дослідників освіти підписати Стокгольмську декларацію (йдеться про волевиявлення членів УАДО). Просимо зробити вибір у формі: https://forms.gle/hwFXGD6uFjzLBq83A