1 липня 2019 року Українська асоціація дослідників освіти провела на базі Ужгородського національного університету круглий стіл «Реалізація освітньої реформи у школах з угорською мовою викладання у Закарпатській області». Захід відбувся у межах проектів «На освітніх перехрестях: науково обгрунтований діалог із національними меншинами у Чернівецькій та Закарпатській областях» та «Навчаємося разом» (Фінська підтримка української шкільної реформи). Модераторами зустрічі були професор Світлана Щудло та професор Оксана Заболотна.
Участь у заході також узяв керівник фінського проекту «Навчаємося разом» Арто Ваатокарі, очільниця обласного департаменту управління освіти Ганна Сопко, експерт з мовних питань проекту «Навчаємося разом» Ігор Хворостяний, координатор проекту «Навчаємося разом» у Закарпатській області Ксенія Охотнік, представники мас-медіа, керівники освітніх інституцій регіону, директори шкіл та вчителі з угорською і словацькою мовами навчання.
Насамперед Арто Ваатокарі коротко розповів про сам проект, який фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії та Європейським Союзом. Реалізує його компанія FCG International у співпраці з Гельсінським університетом. Проект розрахований на чотири роки, загальний його бюджет становить 8 млн євро.
– Наша мета полягає в покращенні сприйняття громадськістю української системи освіти. Ми підтримуємо шкільну реформу «Нова українська школа», а також розробку концепції викладання української мови як другої мови для учнів із навчанням мовами національних меншин, – розповідає Арто Ваатокарі. – Коли в Україні був прийнятий Закон «Про освіту», його розглядала Венеціанська комісія, яка дала свої рекомендації, як його впровадити. У рамках цього була розроблена дорожня карта з імплементації рішень комісії. Це власне і є те, чим ми займаємося в контексті мовного компоненту проекту. Підтримка надається в рамках трьох основних напрямків діяльності: розвиток ключових компетентностей учителів, популяризація освіти, а також підтримка освітнього середовища.
Про ситуацію з упровадженням мовної статті Закону «Про освіту» в області розповів медіаексперт проекту УАДО, редактор закарпатської газети «Карпатський об’єктив» Руслан Фатула, який провів медіа-аналіз низки регіональних видань та соціальних мереж.
За його словами, основні меседжі видань, котрі позитивно оцінили освітній закон, такі: «в Україні державна освіта – державною мовою!», «знання державної мови створює для угорців більші шанси здобути гідну освіту», «стурбованість результатами ЗНО серед учнів нацменшин». З іншого боку, ключовими меседжами у регіональних виданнях, які оцінили мовну статтю освітнього закону критично, є наступні: «закон звужує права національних меншин, суперечить Конституції України, Закону «Про нацменшини в Україні», Європейській хартії регіональних мов та багатьом міжнародним договорам»; «через мовний закон дехто робить ворогами всіх закарпатців»; «У 150 школах Закарпаття очікується освітній колапс» тощо. В угорськомовних ЗМІ, крім усього наведеного вище, також висвітлюється позиція угорських громад Закарпаття та їх лідерів. А саме: «Ми не проти державної мови, навпаки – за те, щоб її розвивати, однак виважено». Закон називають несправедливим. Зазначається, що у школах нацменшин на Закарпатті навчається понад 20 тисяч учнів. Лунають думки на кшталт: «Не закривайте наші школи!», «Угорська освіта знаходиться в небезпеці!», «українське викладання не повинно сприяти асиміляції» і т. д.
Водночас, як повідомив Руслан Фатула, майже всіма закарпатськими ЗМІ позитивно сприймаються візити на Закарпаття представників уряду, зокрема Павла Клімкіна та Лілії Гриневич, а також проведення консультацій на різних рівнях із представниками національних меншин, зокрема угорців Закарпаття. При цьому наголошується, що ці консультації, на жаль, відбулися постфактум, а не до прийняття законів. Виключно позитивні відгуки висловлювались відносно проведеного в межах проекту «Навчаємося разом» мовного табору для старшокласників «БомбеЗНО».
Тож учасники проекту УАДО під час круглого столу представили і обговорили результати медіа-аналізу друкованих, електронних та соціальних засобів масової інформації.
Відтак слово надали Оксані Заболотній, Наталі Варзі та Світлані Щудло для представлення результатів шести фокусованих групових інтерв’ю, які були проведені з полісі-мейкерами області, а також з вчителями, учнями, батьками у школах з угорською мовою навчання.
Зокрема, Оксана Заболотна зазначила:
– За свідченням учнів, на уроках та перервах вони спілкуються виключно угорською мовою, – розповідає Оксана Заболотна. – Половина опитаних нами респондентів відповіли, що знають українську мову на достатньому для них рівні. Нині українською мовою у школах угорських меншин Закарпаття викладається тільки українська мова та література, а також подекуди захист вітчизни. Проте навіть на цих уроках учителі частково пояснюють матеріал угорською мовою. Погляди учнів щодо мови навчання є досить амбівалентними і нечіткими. Учні здійснюють опір предметам, які вивчатимуться українською мовою, оскільки переконують, що не володіють нею на такому рівні. Важливим чинником ставлення до вивчення української мови є й життєві плани молоді у Закарпатській області. А тут спостерігаються високі еміграційні настрої. Також важливу роль відіграє медіапростір, а користується молодь регіону, за результатами опитування, в основному російськомовними медійними ресурсами.
Тетяна Медіна представила результати медіа-аналізу та фокус-групових опитувань за аналогічною методикою у Чернівецькій області. У свою чергу, очільниця департаменту освіти і науки ОДА Ганна Сопкова розповіла, що на Закарпатті функціонує 118 освітніх закладів із мовами національних меншин. Найбільше угорськомовних – 76, а також 23 – двомовні (українська та угорська). Один заклад освіти є зі словацькою мовою навчання, один – із російською та 12 закладів освіти із мовами національних меншин, 5 двомовних шкіл.
– З початком дії Закону «Про освіту» заклади з мовами національних меншин активізували свої дії, щодо імплементації 7 статті. Хочу зазначити, що до нас неодноразово приїжджала міністр освіти і науки України. Ми провели низку діалогів із громадськими активістами, а також представниками угорської меншини. Вони говорять, що проблема навчання українською мовою існує, але на державному рівні норми закону повинні виконуватися. Великі надії Закарпаття, в тому числі і представники національних меншин, покладають на введення в дію закону про повну загальну середню освіту, який уже прийнятий ВР у першому читанні.
Ганна Сопко відзначила, що результатом компромісу влади і національної угорської громади є знижений цьогоріч поріг здачі ЗНО для випускників шкіл з угорською мовою навчання. Водночас наголошувалося, що важливо було б не знижувати прохідний поріг, а формувати адаптований для національних меншин банк завдань, оскільки програми різняться і другу мову складно вивчити на тому ж рівну, що й рідну, якою міркуєш і якою вільно спілкуєшся. Також висловлювали освітяни пропозиції розвивати грантові програми для освітньо-туристичних подорожей школярів, бо більшість з учнів-предстаників національних меншин не виїжджали в інші регіони України: біднішим такі подорожі не по кишені, а заможніші їдуть в західному напрямку, подорожують за кордон.
Варто зазначити, що присутні на заході директори угорськомовних шкіл активно включилися в обговорення імплементації мовної статті Закону «Про освіту» у навчальних закладах нацменшин. Серед проблем називалися такі: часта зміна навчальних планів, потреба у постій підготовці нових підручників, нестача вчительських кадрів, низька мотивація учнів до навчання та ін.
Загалом круглий стіл тривав майже три години. Право висловити свої думки мали усі бажаючі – від експертів проекту до вчителів шкіл нацменшин. На завершення заходу учасники прийняли резолюцію, щодо побудови ефективної комунікаційної стратегії реалізації освітньої реформи в регіоні.
Презентації матерілів круглого столу:
https://drive.google.com/open?id=1TrqW3FonlFmGtsUDYjT7oXdbw38AkrTl
https://drive.google.com/open?id=1d9fiWW7soVycZEo6gcgoa7XapvoB35mp
Монографія УАДО:
https://drive.google.com/open?id=1qPqE6xmiLR_deKGKlc_wUaIMz9jcgn74
Більше про проект : http://uera.org.ua/uk/node/117
У тексті використані матеріати статті Христи Біклян, видання «Карпатський об’єктив» http://politika.ko.net.ua/?p=9181
